Катруся Кособлик

 

Катруся Кособлик

 

Моє рідне Тальне

 

Ти колиска добра і любові,

Водограї гірські

І здивований шепіт садів.

Моє рідне Тальне –

Найвродливіші і чорноброві,

Кароокі дівчата з твоїх берегів.

 

Моє рідне Тальне!

Ти на мудрість і пісню багате.

Оріями одвічно радіє твоя сторона.

Моє рідне Тальне –

Ора й Дани вродливе дитятко,

Де в Шувалівськім замку віки гомонять.

 

Прислухаюсь до них

У оновленнім тисячолітті.

Білим птахом у вись підіймає тебе майбуття.

Моє рідне Тальне –

Найдорожче на білому світі

Місто друзів моїх, і любові моєї, й життя.

 

                         2000 р.

 

Ой Тальне моє над Тальянкою

 

Потонуло небо у ставкових плесах,

Де стрункі берези з вітром гомонять.

Вродою милують листопади й весни,

В кожну пору, білі, вродою п’янять.

 

Ой Тальне моє над Тальянкою

Простелилося вишиванкою.

Луг калиновий, гай березовий,

Край, веселкою підперезаний.

Ой Тальне моє над Тальянкою

Простелилося вишиванкою.

Верболозами і калиною

Повінчалося з Україною.

 

Сіроокі скелі в Тікичі купають

Предковічну славу й силу кам’яну.

Горді його хвилі човнами гойдають

Нашу долю, волю – серця таїну.

 

Ой Тальне моє над Тальянкою

Простелилося вишиванкою.

Верболозами і калиною

Повінчалося з Україною.

Ой Тальне моє над Тальянкою

Простелилося вишиванкою.

Луг калиновий, гай березовий,

Край, веселкою підперезаний.

                                                       

             2000 р.

 

                                                 Пісне краю мого

 

У моєму ріднім краю

Пісні чисте джерело.

Водоспади сонцем грають,

І людських сердець тепло.

Тут калинове намисто

Пломеніє на вітрах,

Діда-прадіда колиска

І чумацький битий шлях.

 

Пісне краю мого,

Пісне, серця вогонь.

Я без тебе, мов птаха безкрила.

Ти зостанься в мені,

Як рушник на стіні,

Як хатина матусина біла.

 

У моєму ріднім краю

Гартувалися шаблі

І від Дону до Дунаю

Воля мчала по землі.

Тут кобзарська дума славна

Народилася на світ.

Тут козацька вольна слава

І старий чумацький рід.

 

Пісне краю мого,

Пісне, серця вогонь.

Я без тебе, мов птаха безкрила.

Ти зостанься в мені,

Як рушник на стіні,

Як хатина матусина біла.

 

 

                                                                       2000 р.