Леонід Мельник

 

Леонід Мельник

 

 

                                                                            

                          Тальне

 

Дух старини витає тут ще й досі,

На куполах – проміння вогняне…

І не біда, що сиве вже волосся

У мого міста з назвою Тальне.

 

Тут графський палац – герб його й окраса.

Тут дендропарк у квітах й солов’ях.

І хай Дніпро тече аж у Черкасах,

Та Тікич теж не сохне в ручаях!

 

Тут водоспад і скелі, і озера.

Плакучі верби зовсім не в сльозах…

Настане час – розквітнуть наші села

Травневим цвітом в вишнях і бузках.

 

В нас є музей і Божий храм, і школи,

І дух святий над пам’яттю віків…

Нас зустрічає завжди радо коледж,

Мов світла усмішка дівчат і юнаків.

 

Там від душі співають «Оріяни»,

«Ордана» – теж митців нетлінний скарб…

То альт, то бас, то «форте», а то «п’яно» –

Немов злітає до небес Ікар!

 

А з піснею і праця – не неволя!

Веселого і лихо обмине…

Заколоситься хлібом рідне поле,

Засрібляться так зоряно тополі

Й засяє з ними сонячно Тальне!

 

                   2006 р.